Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу.

  Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.  Бібліотекар  запросила своїх читачів на хвилинку мовної ерудиціі «Ти стара і вічно нова, велична рідна мова», та підготувала виставку під назвою «Мова – духовне багатство народу» І як завжди запропонувала безліч мовних розваг: літературна вікторина «Мамина сорочка», мовний перекладач, змагання хто найшвидше вимовить скоромовку. Працівник бібліотеки підготувала коротенький екскурс у минуле в якому, діти дізналися, що наш народ не одне століття боровся за рідну мову, за те, щоб сьогодні вона стала державною, що українська мова не зникла, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею у повний голос. На закінчення було прочитано декілька гуморесок Павла Глазового, які всі з задоволенням прослухали і посміялися.

                                                  
                                     

 У лютому 2014 року вся Україна і весь світ стали свідками нестримної, відчайдушної боротьби простих українців, відданих патріотів за європейський вектор розвитку держави, за утвердження української нації, за гідне майбутнє для наступних поколінь. Відповідно до Указу Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні.

З нагоди цієї дати бібліотекар та працівники будинку культури підготували урок мужності «Вони пройшли крізь вогонь і зброю» для дітей було організовано відеоперегляд «Герої не вмирають», присутні дізналися про трагічні події Революції Гідності та постаті героїв Небесної Сотні. Героїв Майдану вшанували хвилиною мовчання, та запалили свічку, як данину тим, хто навічно пішов від нас, хто заради справедливості жертвував собою під пісню «Пливе кача по Тисині»

   Хочеться вірити, що через короткий час на нашій неньці-Україні запанує довгоочікуваний мир. Ми можемо і хочемо бути процвітаючою європейською державою. Нарешті закінчаться всі негаразди і на думку приходять слова нашого Гімну «Запануєм і ми браття у своїй сторонці».

Слава Україні!»

   День виведення військ з Афганістану - це День Пам'яті... День Примирення... Трагедія...

  В рядах радянської  армії через афганське пекло пройшли 19 наших односельчан. І наш обов'язок - вшанувати їх, берегти та доносити підростаючому поколінню пам'ять про ті події  29-річної давнини, пам'ятати про тих, хто залищив в епіцентрі кривавих подій  найдорожче - життя. Низький уклін воїнам за їх подвих та самопожертву, світла пам'ять тим , хто пішов із життя.

   14 лютого в довжанській сільській  раді було проведено вечір-спомин «Афганістан живе в моїй душі і чується безсонними ночами…». Під час заходу присутні ознайомилися з маштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули книжкову виставку під назвою «Крізь пекло афганської війни», вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання. Захід супроводжували вірші про афганську війну, які декламували учні.