Василь Андрійович Симоненко 1935 - 1963р. 17 листопада  2010 року   у  місті  Черкаси на вулиці  Фрунзе було відкрито пам’ятник поету. Автор монумента — Владислав Димйон 25 листопада 2008 р. Національний Банк України випустив пам'ятну монету номіналом 2 гривні , посвящену поету Василь Симоненко прожив недовге життя — лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами і сьогоднішньому читачеві. Тема рідної землі, України була провідною у ліриці     В.Симоненка:                          Землю люблю я широку мою,                                     Хай би піском шелестіла,                                          Хай би пустеля у ріднім краю,—                                 Все ж він і рідний і милий.                У кожному слові молодого поета — любов: любов до своєї землі,до людини, до своєї Батьківщини. Образ України як єдиної, безмежно дорогої для кожного українця Вітчизни, без якої життя втрачає смисл; звернення до земляків: любити рідну землю і дбати про її майбутнє — розкрито у таких поезіях: «Лебеді материнства», «Україні», «Задивляюсь у твої зіниці…», «Земле рідна! Мозок мій світліє…» та інших. Патріотизм, вірність рідній Україні, безмежна любов до свого народу, його культури — ось основні мотиви лірики Василя Симоненка.