6 березня бібліотекар  провела виховний захід

                               «Тарас Шевченко та сучасність».

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову.

Багато років пройшло після смерті Тараса Шевченка. Але його поезії, його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень.

Учням була представлена цікава розповідь про життєвий шлях Шевченка від кріпака до вільної людини та невідомі сторінки початку його творчості.

 

  Сьогодні 21 лютого в світі відзначається Міжнародний день рідної мови, який був проголошений у листопаді 1999 року на генеральній конференції Юнеско. 

                                   

МОВА - втілення думки . Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її , вивчаймо її розвиваймо її ! Борімося за красу мови, за правильність мови, за присутність мови, за багатство мови...                              М. Рильський.

                         

                                                               

Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказала свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.

Історія моєї Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія моєї Рідної Української Мови.

Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.

Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата емоційно-психологічна лексика, яка дозволяє описати дію і статус, стан і вік людини, її оточення та ще багато інших ознак одним лише словом? Тільки в моїй Рідній Мові!

Моя Рідна Мова – найбагатша в світі!Не будьмо байдужими, давайте разом захищати найбільше наше багатство – нашу Рідну Українську Мову!

Такими чудовими словами  було розпочато виховний захід у бібліотеці,  була розгорнута і тематична поличка " Моя чудова рідна мова".

                                         

22 січня усі українці відзначають День Соборності та Свободи України. Це свято поєднує усіх громадян не   тільки політично, але й духовно, спільним прагненням  до свободи.    21 січня з нагоди 96-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки у бібліотеці  відбулась година спілкування "Соборна мати - Україна , одна для всіх , як оберіг" присвячена цій вікопомній події. У заході взяли участь зав. бібліотики,  учні  5 класу та худ. керівник БК .   Нагадаємо, день проголошення Акту возз'єднання УНР та ЗУНР, що відбулося в 1919 році, офіційно відзначають 22 січня. З 2011 року указом Президента цю дату іменують як День Соборності та Свободи України. Такими словами розпочала свій виступ працівник бібліотеки  Було проведено огляд літературина на тему " Прийди до серця, Україно, благослови добром мене"  де була представлена літераткура з фонду бібліотеки.  22 січня в день соборності України у ДЗОШ I - III ст.відбулась  ленійка в честь такого св'ята. Участь  взяли і працівники БК : худ. керівник та зав. бібліотеки

З Новим 2015 роком!!! Христос народився - славіте його.                       Хай Новий Рік з добром до Вас прийде                   Здоров'я, сміх і радість принесе,                   Різдво з колядою хай завітає                   Щастям безмежним Вас благословляє Довжанський Бетлегем в Іршаві

Василь Андрійович Симоненко 1935 - 1963р. 17 листопада  2010 року   у  місті  Черкаси на вулиці  Фрунзе було відкрито пам’ятник поету. Автор монумента — Владислав Димйон 25 листопада 2008 р. Національний Банк України випустив пам'ятну монету номіналом 2 гривні , посвящену поету Василь Симоненко прожив недовге життя — лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами і сьогоднішньому читачеві. Тема рідної землі, України була провідною у ліриці     В.Симоненка:                          Землю люблю я широку мою,                                     Хай би піском шелестіла,                                          Хай би пустеля у ріднім краю,—                                 Все ж він і рідний і милий.                У кожному слові молодого поета — любов: любов до своєї землі,до людини, до своєї Батьківщини. Образ України як єдиної, безмежно дорогої для кожного українця Вітчизни, без якої життя втрачає смисл; звернення до земляків: любити рідну землю і дбати про її майбутнє — розкрито у таких поезіях: «Лебеді материнства», «Україні», «Задивляюсь у твої зіниці…», «Земле рідна! Мозок мій світліє…» та інших. Патріотизм, вірність рідній Україні, безмежна любов до свого народу, його культури — ось основні мотиви лірики Василя Симоненка.

З новим роком!!!                                                                Дай Боже Вам любові і тепла,                                     Добра в сім'ї і затишку в оселі,                                    Щоб щастя світла музика текла                                    В різдвяні свята, щедрі і веселі!                                    Хай здійснює бажання рік Новий,                                    Хай вся родина Ваша процвітає,                                    З чудовим святом, радості і мрій                                    Я щиро і сердечно Вас вітаю!

До дня пам’яті голодомору в Україні 1932 – 1933 рр. в бібліотеці був проведений масовий захід «Голодний рік – голодний вік» з учнями 6 класів. Основною метою заходу було вшанування пам'яті загиблих, ознайомлення учнів з матеріалами про голодомор 1932 – 1933 років, виховання поваги до історичного минулого нашої країни.
Кожного року у бібліотеці відбувається поминальний захід приурочений Дню пам’яті жертв голодомору. Не став виключенням і цей рік, бо хіба можна оминути чи забути трагедію, яка спіткала мільйони людей.  Захід, який відбувся 23 листопада  був настільки зворушливий, що усі учні, які були присутні на цьому заході, затамували подих від почутого та побаченого, стояла повна тиша. Адже пережити те все, що пережили люди в роки Голодомору, потрібно мати неабияку силу і мужність.Слова, які промовляли учні  припали до душі кожній дитині, не залишили байдужими, нікого із присутніх. Діти та дорослі, замислились над трагедією, яка промайнула над Україною, залишаючи після себе смерть та руїни, сіючи страх та смуток.

Жертв геноциду учні вшанували хвилиною мовчання та запалили свічки, в пам’ять про тих, хто поліг у голодні роки. 

Метою даного заходу було – не залякати дітей, а дати їм зрозуміти, яка це була трагедія; донести до їхньої свідомості, що це був свідомо спланований голод, тобто люди гинули не від того, що вони були ледачі, не працювали, а тому, що їхню їжу забрали, забрали все до останньої зернини..